Коломийчиська сільська територіальна громада

Село Коломийчиха розташоване на північному заході від райцентру в 20 км від міста Сватове.

Площа населеного пункту – 465 га.

Населення – 485 чоловік.

Дворів- 204 ( в т.ч. пустуючих – 28).

Заснування села Коломийчиха припадає на кінець ХУІІ ст., коли наші землі особливо масово заселялися селянами з Полтавщини, Сумщини, які тікали від кріпацької неволі. Історію села достовірно не встановлено.

Сільськогосподарські підприємства : ППАФ «Лан», ТОВ ПСФ «Левада», МФГ «Лад»,МФГ «Максим»,МФГ «Родничок», СФГ «Розівське», МФГ «Росинка», МФГ «Світоч». Одноосібників – 45 чоловік.

Село Жовтневе Сватівського району Луганської області

Село Жовтневе розташоване в західній частині Сватівського району в 25 кілометрах від районного центру. Від села Коломийчиха – 5 км.

Площа населеного пункту – 169 га.

Населення – 64 чоловік.

Дворів – 40 ( в т.ч. пустуючих – 13 ).

Поселення виникло в кінці ХУІІ століття. Першими поселенцями були кріпаки- втікачі з російських земель та Правобережної України, а потім переселенці з Чернігівщини та Полтавщини. В 30-х роках ХІХ століття в цьому районі були наділені землі (300 десятин) підполковнику царської армії Івану Олександровичу Телятникову, який за указом перевів селян у кріпацтво. Село стало називатися Кріпаківкою. В 1919 році в селі було встановлено Радянську владу і село відтоді стало Жовтневе.

Село Жовтневе стало центром колгоспу «Вільний орач».

В 1954 році Жовтневська сільська рада була приєднана до Коломийчиської.

В 1955 році колгосп увійшов в число мільйонерів, одержавши прибутку 1023528 карбованців.

В 1958 році колгосп приєднано до колгоспу імені 40-річчя Жовтня (с.Коломийчиха) і село Жовтневе стало центром 3-ї бригади.,

Зараз Жовтневе- село віддалене, розвитком якого останніми десятиліттями майже не займалися. І як результат населення Жовтневого – люди пенсійного віку.

В селі функціонує фельдшерський пункт, дітей до школи в село Коломийчиха підвозить шкільний автобус.

Із розмов старожилів нам відомо, що на чолі сторожового поста був козак Коломієць і від його імені пішла назва поселення- Коломийчиха, а існує й інша версія походження назви села, пов’язана з природними доказами.

Старожили пам’ятають існування на території села трьох озерець. Вони мали чисту джерельну воду, яка доступна була круглий рік. До нашого часу збереглося джерело під назвою *Вікнина*, де і зараз виходить чиста, прозора вода, даючи початок невеликій річці Ревуха. Ідучи шляхом з Харкова, Куп’янська на Сватову Лучку , Старобільські проїжджі зупинялися біля цих озер, що напоїти худобу, помитися, відпочити. За їх круглорічну доступність, чистоту озера назвали «мойками», а зупинку «Коломийкино», а пізніше –Коломийчиха.